Мовби
Між нами — зірки, межи нами — дороги А вчора немовби дивились у вічі, Алмазів каміння у них я не злічу, Ех... не зрозуміти дивин їхніх мови... Історія наша — суцільні прологи, Як вірити, що у серцях була вічність? Пугикають стиха пресизії сови: "Її відпусти на сей шлях предковічний!" І знову дивлюся у теплії вічі Лиш холодом сяють і теплим туманом... Сузір'я і дивна до неї дорого, Не втерплю я крові наступної січі! Та б'єте... галактик зірок я не злічу.
2018-07-31 21:55:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4657
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3479