Мовби
Man Vi
Між нами — зірки, межи нами — дороги А вчора немовби дивились у вічі, Алмазів каміння у них я не злічу, Ех... не зрозуміти дивин їхніх мови... Історія наша — суцільні прологи, Як вірити, що у серцях була вічність? Пугикають стиха пресизії сови: "Її відпусти на сей шлях предковічний!" І знову дивлюся у теплії вічі Лиш холодом сяють і теплим туманом... Сузір'я і дивна до неї дорого, Не втерплю я крові наступної січі! Та б'єте... галактик зірок я не злічу.
2018-07-31 21:55:38
4
0
Інші вірші поета
Кава зі снігом Я (Волонтер) Біг Відлуння міста
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3746
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4096