Мовби
Між нами — зірки, межи нами — дороги А вчора немовби дивились у вічі, Алмазів каміння у них я не злічу, Ех... не зрозуміти дивин їхніх мови... Історія наша — суцільні прологи, Як вірити, що у серцях була вічність? Пугикають стиха пресизії сови: "Її відпусти на сей шлях предковічний!" І знову дивлюся у теплії вічі Лиш холодом сяють і теплим туманом... Сузір'я і дивна до неї дорого, Не втерплю я крові наступної січі! Та б'єте... галактик зірок я не злічу.
2018-07-31 21:55:38
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3681
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2478