Біла реальність
Що буде до завтра із білим аркушем? Як тільки відкриється правда душі, поллється її найщиріша брехня Хотілося б закрити, вдарити біль, аби не болів так легко Аби перевернув усе догори і поставив дриґом на залишки спокою — Агов, ти тут, — почув голоси З-поза лихих думок сновигали люди Скрізь Це реальність Де багато людей і ще більше машин Ще більше беземоційних закономірностей Бульварщини в перемішку з брошурами свідків Єгови Усю безцінь без ціни віддають за частинку ґлузду Це реальність з її несправедливими закономірностями Закони придумали люди для світоустрію, аби його ж і обходити Підняти тканину ніби це прапор і почати революцію проти своїх думок Думки, вони настільки бездонні, настільки ж порожні Мов сфери на хвої, прикрашені блискітками Білий аркуш мало-помалу забруднили слова Без форми, без рими, хтось спробує читати їх з голосом та інтонацією Вкладати весь сенс існування у написані безумцем проповіді до божеств раціональності Чи то більше до їхніх пустот Це до них кличуть люди, шукаючи сенсу, Сновигають Скрізь Така вже реальність 12.11.2022 (2:06)
2022-11-12 07:37:08
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Це щось неймовірне! Авторе низький вам уклін.👏🔥🌹
Відповісти
2022-11-17 18:02:27
1
Man Vi
@Сандра Мей ого... невже настільки сподобалося? 😳 Дякую за відгук ☺️
Відповісти
2022-11-17 22:30:18
1
Сандра Мей
@Man Vi Так. Тому що сенс в рядках прекрасний, а подано неймовірно.
Відповісти
2022-11-18 05:01:18
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3631
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2258