Обіймати троянду

Man Vi

Хлопчик навчитись хотів обіймати троянду Ростив прикладав квітку до серця Ніби міряв чи вмістить воно стільки пелюсток Оминав колючки Грав симфонію І все прикладав Міряв Приміряв Чи вмістить він всю її кров Аж тут не стримався Став на пальці та й притулився Потік біль яблуневим соком Став настільки ж липкий як приємний Закутав хлопчика й квітку Змусив торкнутись очима пелюстки Стекло скло чи сльоза Змішалась з росою Він зловив язиком посміхаючись

2020-07-10 21:04:07

Інші вірші поета

N E Z A B U D K A Виривати потрібно з корінням Напевно... Різнобожжя і чашка

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Mark Barecki

@mark_barecki

Eiffel

@Miss_Eiffel

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4100

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1881