Обіймати троянду
Man Vi
Хлопчик навчитись хотів обіймати троянду Ростив прикладав квітку до серця Ніби міряв чи вмістить воно стільки пелюсток Оминав колючки Грав симфонію І все прикладав Міряв Приміряв Чи вмістить він всю її кров Аж тут не стримався Став на пальці та й притулився Потік біль яблуневим соком Став настільки ж липкий як приємний Закутав хлопчика й квітку Змусив торкнутись очима пелюстки Стекло скло чи сльоза Змішалась з росою Він зловив язиком посміхаючись
2020-07-10 21:04:07
7
0
Інші вірші поета
Venenum Спинись на каміні Depressive Біг
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2279
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4716