Зап'ястки
На зап'ястках — кров і рани Вбиті мрії на вустах Шепчуть щось про долі смак Як до неї йшли прочани. Били лобом. Майже смерть. Череп вже цілує землю Очі котяться під стелю Залишається момент. На зап'ястках — бруд і попіл Як на них горіли душі, Тихо падали у гущу Мертвих полум'я і сліз. Слово вилізло із горла, Шепіт рве весь простір долу, З ран виходить тиша з сіллю, Лиш тоді звучить: "Готово"
2019-06-20 16:06:25
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10140