Зап'ястки
Man Vi
На зап'ястках — кров і рани Вбиті мрії на вустах Шепчуть щось про долі смак Як до неї йшли прочани. Били лобом. Майже смерть. Череп вже цілує землю Очі котяться під стелю Залишається момент. На зап'ястках — бруд і попіл Як на них горіли душі, Тихо падали у гущу Мертвих полум'я і сліз. Слово вилізло із горла, Шепіт рве весь простір долу, З ран виходить тиша з сіллю, Лиш тоді звучить: "Готово"
2019-06-20 16:06:25
8
0
Інші вірші поета
Ми (були) птахи Мовби To Kill Напевно...
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1000
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12124