Тиша бою
Man Vi
Грім барабанів — удар за ударом Тут нас полишив, у самім вогні. Мрії безбожні нахлинули валом: Як ми жили... або як могли. Бігали діти по теплій бруківці, Ярмарок жив, снував, ґвалтував! Зараз — спалений наскрізь і ниций, Кілька тут душ лиш знаходять причал. Вітер гуде, мов давня загроза, Виє про всяке. Найбільше — про біль! Ми — серед полум'я, у самому лоні, Нас рятуватиме ніч-заметіль.
2019-03-11 17:50:21
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно)
Відповісти
2019-03-28 19:45:31
1
Man Vi
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дякую!)))
Відповісти
2019-03-28 20:46:11
1
Інші вірші поета
А люди як люди Пісня Тихий шепіт темних митей Останні секунди
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1749
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1777