Тиша бою
Man Vi
Грім барабанів — удар за ударом Тут нас полишив, у самім вогні. Мрії безбожні нахлинули валом: Як ми жили... або як могли. Бігали діти по теплій бруківці, Ярмарок жив, снував, ґвалтував! Зараз — спалений наскрізь і ниций, Кілька тут душ лиш знаходять причал. Вітер гуде, мов давня загроза, Виє про всяке. Найбільше — про біль! Ми — серед полум'я, у самому лоні, Нас рятуватиме ніч-заметіль.
2019-03-11 17:50:21
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно)
Відповісти
2019-03-28 19:45:31
1
Man Vi
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дякую!)))
Відповісти
2019-03-28 20:46:11
1
Інші вірші поета
Надряпати б на язиці Кава зі снігом Останній дим Вода замість віскі
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2626
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5572