Прийшов ранок
Марі Жаго
Прийшов ранок, світить сонце... Я прокинулась, чи сплю? Якось — дивно... якось — сумно... І не знаю я: чому? Серце — плаче. Сльози ллються. Тремтять руки... На вустах: Одне слово. Один подих. Один погляд. Один страх. В пам'яті моїй застиг ти. Нащо знову я тужу? Пам'ять? — зачерствілі крихти! Ріжуть очі день — по дню... Біжать сльози; Тисне в грудях; Тремтять губи... В очах — страх: Що забудеш... Не згадаєш... Не заплачеш в своїх снах. Знову пишу я послання: Знай! Мені зовсім не жаль. Не сказала; не кохала... Ти — з отрутою грааль. Образ, що у моїм серці — це казки з дитячих мрій! А життя додало перцю І залишило там — біль. Висихають сльози — сіллю; В зранених наших серцях. Ти — наче побитий міллю: Весь в дірках, рваних рубцях. Прийшов ранок світе сонце...
2019-03-04 17:53:06
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анна Кроу
@Марі Жаго дякую
Відповісти
2019-07-25 06:20:08
Подобається
Вячеслав Самойлович
Пришло утро. Светит Солнце, Просыпаться мне пора. Загляни в мое оконце, Поцелуй меня с утра...
Відповісти
2020-04-21 08:27:25
1
Марі Жаго
@Вячеслав Самойлович 👏🏻👏🏻👏🏻 красиво м тепло)))
Відповісти
2020-04-21 08:29:36
1
Інші вірші поета
Твій кіберпростір Маківка 7/21 Розумієш
Інші поети
tata
@tata4u
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1592
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2675