Прийшов ранок
Марі Жаго
Прийшов ранок, світить сонце... Я прокинулась, чи сплю? Якось — дивно... якось — сумно... І не знаю я: чому? Серце — плаче. Сльози ллються. Тремтять руки... На вустах: Одне слово. Один подих. Один погляд. Один страх. В пам'яті моїй застиг ти. Нащо знову я тужу? Пам'ять? — зачерствілі крихти! Ріжуть очі день — по дню... Біжать сльози; Тисне в грудях; Тремтять губи... В очах — страх: Що забудеш... Не згадаєш... Не заплачеш в своїх снах. Знову пишу я послання: Знай! Мені зовсім не жаль. Не сказала; не кохала... Ти — з отрутою грааль. Образ, що у моїм серці — це казки з дитячих мрій! А життя додало перцю І залишило там — біль. Висихають сльози — сіллю; В зранених наших серцях. Ти — наче побитий міллю: Весь в дірках, рваних рубцях. Прийшов ранок світе сонце...
2019-03-04 17:53:06
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анна Кроу
@Марі Жаго дякую
Відповісти
2019-07-25 06:20:08
Подобається
Вячеслав Самойлович
Пришло утро. Светит Солнце, Просыпаться мне пора. Загляни в мое оконце, Поцелуй меня с утра...
Відповісти
2020-04-21 08:27:25
1
Марі Жаго
@Вячеслав Самойлович 👏🏻👏🏻👏🏻 красиво м тепло)))
Відповісти
2020-04-21 08:29:36
1
Інші вірші поета
Не співаю рок Без приводу Чуєш? Холод
Інші поети
Jennifer
@Amber_lilly
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2377
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3075