Серпанок
Марі Жаго
"Будь ласка, повертайся на світанні," — благав туман, як падала роса. І кожен раз, мов бачились востаннє... І знов, і знов, злітали в небеса. І плакали дощами хмари, Коли вона лишалася сама. Знов ніжно обіймав її серпанок В степу, доки не висохне трава. Такі однакові та різні долі, Туман з росою — це така краса! Так і у нас з тобою: одні зорі, Але, нажаль, стежинка не одна. #УМ
2020-03-22 23:35:10
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
@Светлана Пилюк не даремно її називають солов'їна❤
Відповісти
2020-03-23 06:46:44
Подобається
Джон Сміт
Цей вірш просто супер! За мову окремий респект.
Відповісти
2020-04-01 14:41:23
1
Марі Жаго
@Джон Сміт дякую😊🍀
Відповісти
2020-04-01 14:42:40
Подобається
Інші вірші поета
Про каву Скучила Під дверима Холод
Інші поети
Roi De Libertad
@Hikari_4002
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2201
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2265