Серпанок
Марі Жаго
"Будь ласка, повертайся на світанні," — благав туман, як падала роса. І кожен раз, мов бачились востаннє... І знов, і знов, злітали в небеса. І плакали дощами хмари, Коли вона лишалася сама. Знов ніжно обіймав її серпанок В степу, доки не висохне трава. Такі однакові та різні долі, Туман з росою — це така краса! Так і у нас з тобою: одні зорі, Але, нажаль, стежинка не одна. #УМ
2020-03-22 23:35:10
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
@Светлана Пилюк не даремно її називають солов'їна❤
Відповісти
2020-03-23 06:46:44
Подобається
Джон Сміт
Цей вірш просто супер! За мову окремий респект.
Відповісти
2020-04-01 14:41:23
1
Марі Жаго
@Джон Сміт дякую😊🍀
Відповісти
2020-04-01 14:42:40
Подобається
Інші вірші поета
Під куполом неба (пісня) Май Не відпустить... Не співаю рок
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2003
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2318