Серпанок
Марі Жаго
"Будь ласка, повертайся на світанні," — благав туман, як падала роса. І кожен раз, мов бачились востаннє... І знов, і знов, злітали в небеса. І плакали дощами хмари, Коли вона лишалася сама. Знов ніжно обіймав її серпанок В степу, доки не висохне трава. Такі однакові та різні долі, Туман з росою — це така краса! Так і у нас з тобою: одні зорі, Але, нажаль, стежинка не одна. #УМ
2020-03-22 23:35:10
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
@Светлана Пилюк не даремно її називають солов'їна❤
Відповісти
2020-03-23 06:46:44
Подобається
Джон Сміт
Цей вірш просто супер! За мову окремий респект.
Відповісти
2020-04-01 14:41:23
1
Марі Жаго
@Джон Сміт дякую😊🍀
Відповісти
2020-04-01 14:42:40
Подобається
Інші вірші поета
Про каву Під куполом неба (пісня) Птахи Спати під дощі
Інші поети
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2617
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9646