Серпанок
Марі Жаго
"Будь ласка, повертайся на світанні," — благав туман, як падала роса. І кожен раз, мов бачились востаннє... І знов, і знов, злітали в небеса. І плакали дощами хмари, Коли вона лишалася сама. Знов ніжно обіймав її серпанок В степу, доки не висохне трава. Такі однакові та різні долі, Туман з росою — це така краса! Так і у нас з тобою: одні зорі, Але, нажаль, стежинка не одна. #УМ
2020-03-22 23:35:10
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
@Светлана Пилюк не даремно її називають солов'їна❤
Відповісти
2020-03-23 06:46:44
Подобається
Евгений
Цей вірш просто супер! За мову окремий респект.
Відповісти
2020-04-01 14:41:23
1
Марі Жаго
@Евгений дякую😊🍀
Відповісти
2020-04-01 14:42:40
Подобається
Інші вірші поета
Я - дитина. Розумієш Без тебе Спати під дощі
Інші поети
Shina
@Sheena
Seyfe
@Seyfe
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1201
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097