Скучила
Ти — моє сонце й небо. Ти — мої ясні зорі. Коли іду до тебе, стискаю серце у долоні. Воно — лише для тебе у грудях моїх б'ється, кохає ніжно-ніжно, з тобою лиш сміється. Чекаю дні і ночі, сумую за тобою. Тому, що твої очі роблять мене живою. Хоч, зараз не зі мною життя твоє минає. В наших долонях зорі, Що від кохання сяють.
2018-12-18 14:23:40
19
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Марі Жаго
@Берніс Кірк 😂 до недавнв так і було😂😂😂. Інколи під час редагування можна говорити чудес😂
Відповісти
2019-05-01 12:57:27
1
Ріна Беррі
Так чуттєво 😍
Відповісти
2019-10-05 17:21:41
1
Марі Жаго
@Ріна Беррі дякую☺️😊)))
Відповісти
2019-10-05 18:17:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2567
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4279