Май
Марі Жаго
Май на увазі: твоє кожне слово змінює всесвіт. Чи знаєш, скільки на світі схожих думок? Схожих бажань, кроків, досягнень і звершень? Кожен твій порух — це вибух енергій. Навколишній хаос — відлагодженний процес. Не зрозуміти, за даний нам відрізок часу, весь механізм. Ти намалюєш у мріях ескіз, через тисячі років який довершать! Кожен по собі — листок. Усі разом ми мішаний ліс! Май на увазі: сукупність думок змінює всесвіт. Значення має навіть мізерна тінь. Кожен твій крок, дотик, тремтіння вій. Май на увазі: ти — згусток енергій. В просторі, часі ти завжди будеш свій.
2019-05-01 08:45:06
17
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
Марі Жаго
може й мені того не пишеться🙂
Відповісти
2023-07-19 16:10:29
Подобається
Марі Жаго
тут реально класно, бо люди близькі по інтересам і легко йдуть на контакт)
Відповісти
2023-07-19 16:11:16
Подобається
Марі Жаго
зараз тут багато новеньких
Відповісти
2023-07-19 16:24:56
Подобається
Інші вірші поета
Обрывки Холод Я - дитина. Нутрощі
Інші поети
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10885
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3172