Сатир
Марі Жаго
Знайомі вже не перший рік, Є безліч спільних сторі в інстаграмі. Ти моя німфа, я - твій улюблений сатир, Ти знаєш все про мої шрами. І все чудово, вдало склалося життя: Ти на канапі, Я — на дивані, Та раптом прийде відчуття, Що наша дружба, лиш на екрані. Ми не знімаємося у кіно, ні! Це не новий блокбастер, Я не герой в крутій піжамі. Ба, навіть і не режисер! А так хотілося б з тобою... на татамі... Проговорити хоч разок про те, про се... І хто ж бо зна, як там складеться далі! Та, знову щось мене несе, То все дівчата, напівоголені, в рекламі.
2020-09-24 09:20:57
17
0
Інші вірші поета
Розумієш Під куполом неба (пісня) Серпанок Не співаю
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3144
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3190