Сатир
Знайомі вже не перший рік, Є безліч спільних сторі в інстаграмі. Ти моя німфа, я - твій улюблений сатир, Ти знаєш все про мої шрами. І все чудово, вдало склалося життя: Ти на канапі, Я — на дивані, Та раптом прийде відчуття, Що наша дружба, лиш на екрані. Ми не знімаємося у кіно, ні! Це не новий блокбастер, Я не герой в крутій піжамі. Ба, навіть і не режисер! А так хотілося б з тобою... на татамі... Проговорити хоч разок про те, про се... І хто ж бо зна, як там складеться далі! Та, знову щось мене несе, То все дівчата, напівоголені, в рекламі.
2020-09-24 09:20:57
17
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2612
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1180