Роки летять
Мар'ян Кофлюк
Роки летять, не вгамувати вже їх. Не повернути дитинства солодкі дні. Залишились тільки спогади на самоті, Ніжні, теплі, часом і сумні, але мої... Ті радісні, світлі, дитячі літні дні. Чудовими для всіх вони були. Дитячий сміх завжди лунав І непомітно дні в минуле проводжав. Все чарівне чомусь промайнуло, І ніжне серце смутком огорнуло. Біль в душі несила вгамувати, Хочеться все щире в собі оберігати. M@rkoff
2019-03-08 00:34:32
0
0
Інші вірші поета
Боротьба Гідність в пам'яті Живи солдате Чужина не моя
Інші поети
Duaa HH
@DuaaBlume
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1949
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964