Село моє
Село моє, ти чарівне! Для мене ти квітуче, дороге. Тут перші кроки мої, Тут радість, сльози веселі й сумні. Де б я не був, до тебе повернуся, Рідними стежинами пройдуся. Дитинством знову огорнуся І мило від спогадів посміхнуся. До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу, Щоб жив і процвітав мій рідний край. В людей на серці хай буде тепло... Кохайте всім серцем своє село! M@rkoff.
2019-03-03 17:47:00
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3367
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13173