Село моє
Мар'ян Кофлюк
Село моє, ти чарівне! Для мене ти квітуче, дороге. Тут перші кроки мої, Тут радість, сльози веселі й сумні. Де б я не був, до тебе повернуся, Рідними стежинами пройдуся. Дитинством знову огорнуся І мило від спогадів посміхнуся. До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу, Щоб жив і процвітав мій рідний край. В людей на серці хай буде тепло... Кохайте всім серцем своє село! M@rkoff.
2019-03-03 17:47:00
2
0
Інші вірші поета
Живи солдате Дух козацтва Боротьба Гідність в пам'яті
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3749
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13417