Село моє
Мар'ян Кофлюк
Село моє, ти чарівне! Для мене ти квітуче, дороге. Тут перші кроки мої, Тут радість, сльози веселі й сумні. Де б я не був, до тебе повернуся, Рідними стежинами пройдуся. Дитинством знову огорнуся І мило від спогадів посміхнуся. До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу, Щоб жив і процвітав мій рідний край. В людей на серці хай буде тепло... Кохайте всім серцем своє село! M@rkoff.
2019-03-03 17:47:00
2
0
Інші вірші поета
Дух козацтва Гідність в пам'яті Боротьба Чужина не моя
Інші поети
Shantilly
@Shantilly
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12064
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3264