Село моє
Мар'ян Кофлюк
Село моє, ти чарівне! Для мене ти квітуче, дороге. Тут перші кроки мої, Тут радість, сльози веселі й сумні. Де б я не був, до тебе повернуся, Рідними стежинами пройдуся. Дитинством знову огорнуся І мило від спогадів посміхнуся. До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу, Щоб жив і процвітав мій рідний край. В людей на серці хай буде тепло... Кохайте всім серцем своє село! M@rkoff.
2019-03-03 17:47:00
2
0
Інші вірші поета
Чужина не моя Живи солдате Роки летять Дух козацтва
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Sp Sp
@sp123
vlusya
@vlusya
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13056
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2211