Село моє
Мар'ян Кофлюк
Село моє, ти чарівне! Для мене ти квітуче, дороге. Тут перші кроки мої, Тут радість, сльози веселі й сумні. Де б я не був, до тебе повернуся, Рідними стежинами пройдуся. Дитинством знову огорнуся І мило від спогадів посміхнуся. До храму Божого піду і щиро в Бога попрошу, Щоб жив і процвітав мій рідний край. В людей на серці хай буде тепло... Кохайте всім серцем своє село! M@rkoff.
2019-03-03 17:47:00
2
0
Інші вірші поета
Чужина не моя Живи солдате Боротьба Життя
Інші поети
Karlos Ortiz
@karlos_ortiz
kamilionus_
@kamilionus_
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2810
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13304