Дух козацтва

Мар'ян Кофлюк

Чорні круки в небі пролетіли, Свої ненависні крила опустили І пітьмою все навколо очорнили, Кров козацьку на землю святую пролили. Та не змогли ті чорнокрилі птахи Дух козацтва заклювати. І продовжили ангели оборону тримати Та мужніми крилами всіх оберігати. Коли здригнеться вся наша земля Від образи і злості молодого бійця. Полями тікати почнуть чорні кати Дорогу сюди, щоб забули назавжди!!! Не зламати ворожим, чорним катам, Віру, надію і любов козака-солдата, Прийде час добра і радітиме душа, Бо Україна ще жива!!! M@rkoff

2019-03-03 17:30:39

Інші вірші поета

Село моє Життя Роки летять Боротьба

Інші поети

Molly Walker

@mollywalker228

tata

@tata4u

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15591

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8675