Дух козацтва
Чорні круки в небі пролетіли, Свої ненависні крила опустили І пітьмою все навколо очорнили, Кров козацьку на землю святую пролили. Та не змогли ті чорнокрилі птахи Дух козацтва заклювати. І продовжили ангели оборону тримати Та мужніми крилами всіх оберігати. Коли здригнеться вся наша земля Від образи і злості молодого бійця. Полями тікати почнуть чорні кати Дорогу сюди, щоб забули назавжди!!! Не зламати ворожим, чорним катам, Віру, надію і любов козака-солдата, Прийде час добра і радітиме душа, Бо Україна ще жива!!! M@rkoff
2019-03-03 17:30:39
1
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2508