Дух козацтва
Чорні круки в небі пролетіли, Свої ненависні крила опустили І пітьмою все навколо очорнили, Кров козацьку на землю святую пролили. Та не змогли ті чорнокрилі птахи Дух козацтва заклювати. І продовжили ангели оборону тримати Та мужніми крилами всіх оберігати. Коли здригнеться вся наша земля Від образи і злості молодого бійця. Полями тікати почнуть чорні кати Дорогу сюди, щоб забули назавжди!!! Не зламати ворожим, чорним катам, Віру, надію і любов козака-солдата, Прийде час добра і радітиме душа, Бо Україна ще жива!!! M@rkoff
2019-03-03 17:30:39
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3542
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13393