Моє життя...
Скільки вже часу пройшло, а я й досі все пам'ятаю. Як колись нам добре було, Як колись ти казав кохаю. Я не можу тебе відпустити Ти для мене моє життя Скажи,як без тебе жити? Якщо в тобі моє майбуття. Як забути,що було між нами? Як убити своє кохання? Як не плакати більше ночами? Як забути всі ці страждання? Дай хоч відповідь одну, Ти ж знаєш як тебе люблю. Не покидай мене прошу, бо я тоді себе згублю.
2018-11-16 12:11:50
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mashka Zelenchuk
дуже дякую😊
Відповісти
2018-11-16 12:26:37
Подобається
Сергій Оксентюк
Дуже красиво написано
Відповісти
2018-11-16 14:36:48
1
Mashka Zelenchuk
@Сергій Оксентюк гарно дякую😉
Відповісти
2018-11-16 14:55:16
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567