Моє життя...
Mashka Zelenchuk
Скільки вже часу пройшло, а я й досі все пам'ятаю. Як колись нам добре було, Як колись ти казав кохаю. Я не можу тебе відпустити Ти для мене моє життя Скажи,як без тебе жити? Якщо в тобі моє майбуття. Як забути,що було між нами? Як убити своє кохання? Як не плакати більше ночами? Як забути всі ці страждання? Дай хоч відповідь одну, Ти ж знаєш як тебе люблю. Не покидай мене прошу, бо я тоді себе згублю.
2018-11-16 12:11:50
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Mashka Zelenchuk
дуже дякую😊
Відповісти
2018-11-16 12:26:37
Подобається
Сергій Оксентюк
Дуже красиво написано
Відповісти
2018-11-16 14:36:48
1
Mashka Zelenchuk
@Сергій Оксентюк гарно дякую😉
Відповісти
2018-11-16 14:55:16
1
Інші вірші поета
Тишина... Я покохала надто пізно... Кохання-не гра. Втратила назавжди
Інші поети
Ruslan Korzh
@Ruslan_Korzh
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11546
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15946