Слух тіла
Як казали великі :"Ми те що ми їмо" . А я кажу :"Наша сила в наших словах". Я тобі кажу , який вже раз. Хвати хвати! Хвати казати , що ти слабкий. Хвати казати , що ти тупий. Тіло все чує. І воно не знає брехні. Я ніколи не казав собі , що не зможу. І ти маєш. Не брешу я. Думаєш писав би я тобі послання це , якби заперечував собі. Кажи собі під ніс. Ні кричи зі всьої сили. Що можеш ти все. А якщо голос не дасть зробити цього то пиши ручкою на папері. Що можеш усе тільки скажи тілу свому наскільки ти сильний. І воно прийме і запам'ятає кожне слово твоє.
2019-10-03 18:07:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4094
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5268