Я знову на самісінькім краю
Володимир Мельник
Я знову на самісінькім краю, І знову учинив жахливі речі. Вже тричі душу прокляту мою Врятуй ще раз, зігрій тремтячі плечі. Я звісно знаю - ти мені не Бог. І я тобі хрестом не хочу бути. Але удвох, лише з тобою вдвох, Я можу хоч на мить про біль забути. Чи гідний я тебе? Звичайно ні. І ти мені ні крапельки не винна. Палаю я в пекельному вогні; А ти - свята, крилата, чиста, вільна. Мене ти рятувала вже не раз: Ловила, лікувала, плечі гріла. Нічого не просила, без образ Лишаючи частинку душі й тіла. І ось я знов ступаю на карниз. Крок уперед роблю, тебе гукаю. Ти точно чуєш, вихором летиш... А от чи встигнеш, поки що не знаю... 22.01.2022
2022-01-29 04:51:09
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Мельник
@просто веселка Дякую!🙏
Відповісти
2022-01-30 00:22:09
Подобається
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Крик душі 🖤
Відповісти
2022-02-11 22:01:39
1
Володимир Мельник
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Якщо чесно - так. Починав писати про себе; далі пішла вже гра образами. Але емоція автобіографічна, про глибинний зміст знаю лише я.🤫
Відповісти
2022-02-11 22:11:21
1
Інші вірші поета
Ну ось і все... Серце ще б'ється, але вже не так Спинилася лише на мить У мене в голові гуляє вітер
Інші поети
Maya Fares
@May_a00
N M
@_winter
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1455
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3715