Страх

М'ятнохвіста

Я дивлюсь вниз, міст розбитих надій, відчуттів, кохання. Збираюсь туди кинути й мою любов до тебе, але в твоїх очах я бачу надію, пам'ятаю як приблизився до лиця, і хотів вже було доторкнутись, але чійсь голос мені помішав, і я міг бі сказати що це він виноватий, але не скажу, я знаю правду, я знову злякався, знову закрився в собі й став менше говорити, я боюсь ляпнути лишнього тобі, боюсь налякати і ти відвернешся від мене, хоча говорив що завжди будеш зі мною...

2022-11-22 22:19:57

Інші вірші поета

Сни Я більше не людина Запитай у місяця Емоції

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Анастейша

@Anasteysha15_3

Ana T77

@ana_tanjina

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2371

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4617