Страх
Я дивлюсь вниз, міст розбитих надій, відчуттів, кохання. Збираюсь туди кинути й мою любов до тебе, але в твоїх очах я бачу надію, пам'ятаю як приблизився до лиця, і хотів вже було доторкнутись, але чійсь голос мені помішав, і я міг бі сказати що це він виноватий, але не скажу, я знаю правду, я знову злякався, знову закрився в собі й став менше говорити, я боюсь ляпнути лишнього тобі, боюсь налякати і ти відвернешся від мене, хоча говорив що завжди будеш зі мною...
2022-11-22 22:19:57
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3662
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2753