Попіл

М'ятнохвіста

Тихим тріском згорає у вогні бумага, там – усі мої думки, усі мої слова, які тепер фальшиві і несчасні. Я більше не я, я відмовився від себе. Перед зеркалом стоїть людина без лиця, можливо все ж вродлива, але бридка, без особистості, без думки й совісті, без жалю й сорому, владна убивати всіх, гай лише накажуть, гай лише наведуть палець, і не важливо вже, чи то мала дитина, чи бабуся. Це ворог, куого потрібно знешкодити, це ворог, тому що він може думати. І лише вбивай, в пошуках себе в цих довгих коридорах, але потім буде пізно, потім, буде, вже кінець... Залишається лише жалюгідний попіл, після нього нічого вже нема, і вже пізно щось робити... Ти зробив вибір в свою сторону, тепер живи з таким фіналом.

2022-12-27 20:28:02

Інші вірші поета

Кров'ю Стань моїм вбивцею Страх Минуле

Інші поети

Саша

@SashaAW

Карина Климанюк-Шульська

@Karina_Klimaniuk

J. Allman

@jj_allman

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4826

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16776