Выбор и дорога
Идёт войной людская рать, Грозит волной насилья. Я не могу тебя спасать Один, сражаться и спасать, "Немытая Россия". Ведь снова каждый за себя – Ответственность, огромна. И будут звать, к себе маня, А под копытами коня Тоска и боль погрома Горят и корчатся бедой Украденной победы. Ну а меня зовёт покой, Прекрасной вечности покой, Да ждёт жена к обеду. И разогретый вкусный суп, И предки на портрете. Вот я пойду перекушу И пропущу, и закушу Петрушкою в букете. А завтра ноги в стремена, Заряжены мушкеты. У каждого своя война, И у меня своя жена, Сраженья и котлеты. Вот бы сменить людскую власть, Но я и вы бессильны. Они способны всё украсть: И нашу честь, и нашу страсть. Им дать – распнут мессию. И в этом вся людская суть, Хоть рви меня на части. И люди мучают и рвут Других, что плачут и ревут, В болезни жажды власти. Любви и войн кровавый след Всегда во власти Бога. А выбор мой: любить иль нет, Сражаться иль жевать букет. Уходит вдаль дорога.
2024-01-15 11:20:27
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5672
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9131