Выбор и дорога
Идёт войной людская рать, Грозит волной насилья. Я не могу тебя спасать Один, сражаться и спасать, "Немытая Россия". Ведь снова каждый за себя – Ответственность, огромна. И будут звать, к себе маня, А под копытами коня Тоска и боль погрома Горят и корчатся бедой Украденной победы. Ну а меня зовёт покой, Прекрасной вечности покой, Да ждёт жена к обеду. И разогретый вкусный суп, И предки на портрете. Вот я пойду перекушу И пропущу, и закушу Петрушкою в букете. А завтра ноги в стремена, Заряжены мушкеты. У каждого своя война, И у меня своя жена, Сраженья и котлеты. Вот бы сменить людскую власть, Но я и вы бессильны. Они способны всё украсть: И нашу честь, и нашу страсть. Им дать – распнут мессию. И в этом вся людская суть, Хоть рви меня на части. И люди мучают и рвут Других, что плачут и ревут, В болезни жажды власти. Любви и войн кровавый след Всегда во власти Бога. А выбор мой: любить иль нет, Сражаться иль жевать букет. Уходит вдаль дорога.
2024-01-15 11:20:27
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9196
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5871