Я живу неустанно
Я живу неустанно у песков на краю, Там где в сумерках ранних: баю, баю, баю, Там, где прошлого лики и вселенной река, Там, где были велики, только скрыли века. Где разбросано счастье чей-то лёгкой рукой, Запиваешь ненастье вечной липкой тоской. Там и вечность лишь тенью, колыханьем кулис. Тихо падает время, время сыпется вниз. Где разбросаны камни, освещает сапфир Меж седыми веками вход в грядущего мир. Я, чтоб в эту грядущесть заглянуть, пусть на миг, Сквозь пустыню идущий, суть дороги постиг. Выбирает незрячий между тысяч камней И заботливо прячет среди будничных дней, Среди тысяч иллюзий и зыбучих песков Пару стоптанных прячет не оков – башмаков. Этот праздник идущим по камням босиком В мир прекрасный грядущий, где не будет оков. По камням раскалённым, в спину брошенным мне, Я иду удивлённый этих чувств глубине.
2023-06-14 10:19:18
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4680
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9409