Я живу неустанно
Я живу неустанно у песков на краю, Там где в сумерках ранних: баю, баю, баю, Там, где прошлого лики и вселенной река, Там, где были велики, только скрыли века. Где разбросано счастье чей-то лёгкой рукой, Запиваешь ненастье вечной липкой тоской. Там и вечность лишь тенью, колыханьем кулис. Тихо падает время, время сыпется вниз. Где разбросаны камни, освещает сапфир Меж седыми веками вход в грядущего мир. Я, чтоб в эту грядущесть заглянуть, пусть на миг, Сквозь пустыню идущий, суть дороги постиг. Выбирает незрячий между тысяч камней И заботливо прячет среди будничных дней, Среди тысяч иллюзий и зыбучих песков Пару стоптанных прячет не оков – башмаков. Этот праздник идущим по камням босиком В мир прекрасный грядущий, где не будет оков. По камням раскалённым, в спину брошенным мне, Я иду удивлённый этих чувств глубине.
2023-06-14 10:19:18
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12408
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2062