Заповедная земля
Где та правда не понять нам Ни сегодня, ни вчера. Ссорят годы даже братьев. Здесь хамас, там хезболла. А я маленький прижатый, С четырёх сторон моря. От оклада до зарплаты Сокращается земля. Солнце в небе и оконце, За окошком Бога взгляд. И доносит Богу Солнце Всё, что губы говорят, Всё, что думают печальны От жары мои мозги. А я думал, это тайна, А кто выведал – враги. И летят в меня ракеты, Вам же кажется, цветы. Бьёт собаку палкой этой Божий ангел с высоты. Слышишь, ангел, гадом буду, Не трудись напрасно, зря! Только ждать да верить в чудо, Заповедная земля.
2023-10-19 10:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1820
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1337