Заповедная земля
Где та правда не понять нам Ни сегодня, ни вчера. Ссорят годы даже братьев. Здесь хамас, там хезболла. А я маленький прижатый, С четырёх сторон моря. От оклада до зарплаты Сокращается земля. Солнце в небе и оконце, За окошком Бога взгляд. И доносит Богу Солнце Всё, что губы говорят, Всё, что думают печальны От жары мои мозги. А я думал, это тайна, А кто выведал – враги. И летят в меня ракеты, Вам же кажется, цветы. Бьёт собаку палкой этой Божий ангел с высоты. Слышишь, ангел, гадом буду, Не трудись напрасно, зря! Только ждать да верить в чудо, Заповедная земля.
2023-10-19 10:57:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8966
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13032