Блог користувача
Кого читати?
Пів життя ненависті
Думки вголос, Особисте, Різне
Пiв життя ненавистi
Так вийшло, що я маю схильність до повноти і я завжди памʼятатиму як інші діти жахалися моєї занадто блідої шкіри. А з 16 років в мене зʼявилось акне і я борюсь з ним по сьогоднішній день.
Та це ще не увесь перелік моїх якби недоліків.
Але тільки но зараз до мене прийшло розуміння того, що я красива))).
Мені так шкода, що пів життя…Уявіть собі, ПІВ свого ЖИТТЯ я витратил...
Читати далі
Читати далі
Можна лише привітати Вас із цим досвідом самоприйняття! Це очевидно не легкий шлях який потребує тривалої внутрішньої роботи. Засуджувати та не приймати себе це виснажливо та боляче. (я і сам схильний до перфекціонізму, що звісно має свої негативні наслідки)
Спробувати насправді зрозуміти себе чи іншого - це означає докласти зусиль.
Визнати власну недосконалість досить важко, коли очікуєш від себе неможливого, особливо коли маєш переконання які були «завантажені» в нас через виховання чи інші соціальні взаємодії.
Коли усвідомлюєш свою самоцінність в незалежності від уявлень інших - стаєш вільним, бо більше не залежиш від схвалення чи осуду із зовні.
Соціально-культурні стереотипи завжди тиснуть на людину та нав'язують масові тренди як ознаку «нормальності» за допомогою якого людина долучається до цього соціуму. В цей час «інші» часто намагаються перетворити нас на своїх «інтелектуальних двійників», бо виходять із хибного узагальнення, що начебто їх власна позиція відображає реальність. На справді це виключно суб'єктивне її сприйняття.
Бути собою означає проявляти сміливість.
Думки вголос, Особисте, Різне
Захист - це не брати участі в жодних транзакціях.
Доводиться визнавати, що в закутках власної темряви значно конфортніше, аніж поэтапно вибудовувати щось нове.
Це схоже на нескінченне багаття з кульгавих виправдань й понівечених рим.
Серед моїх небагатьох знайомих є перманентно відштовхуюча , але разом з цим дуже вразлива людина. Винуватець начебто не обирає гру «на контрастах», а стає...
Читати далі
Читати далі
Поетапне вибудовування вимагає наявності мети та вольового акту аби реалізувати задумане. Справді, певною мірою комфортно перебувати в пасивному стані, однак ця стратегія в кінцевому підсумку по суті означає втечу від свободи. Не приймати рішення та не брати на себе відповідальності це спосіб уникнення відповідальності за власне життя. Чи ж не означає це насправді бути спостерігачем життя, а не його дійовою особою? Очевидно прожите життя таким способом не може бути автентичним.
Інше питання чи детермінує нас минуле, або іншими словами до якої міри нас визначає наше власне минуле? Чи можемо ми сказати, що знаємо людину з огляду на її минуле? Як на мене, це буде лише інтерпретація, питання в тому, наскільки вона вдала та відповідає реальності. Наприклад, знаючи когось протягом певного часу, я формую свою думку про цю людину. Далі, приміром, коли наші шляхи із цією людиною розійдуться, (і ми з нею не спілкуємося) я зустріну її через 3-5 роки. Що відбудеться тоді? До цієї особи я буду прикладати своє колишнє уявлення, хоча його точність ще на етапі формування не була ідеальною, а говорячи про теперішнє тим паче. Те саме буде стосуватися мене самого, хіба моє теперішнє "я" тотожне мому минулому "я" особливо коли мова йде про великі проміжки часу?
Цікаво виходить, розглядаючи «Іншого» ми його об'єктивізуємо, однак «Інший» за своєю суттю є суб'єктом, а не об'єктом. Те саме відбувається із нами самими коли хтось намагається зрозуміти хто «ми». Якби я попросив свого друга аби він описав мене та дав мені психологічну характеристику, я б зміг після його опису в чомусь погодитися, а щось заперечити. Однак його опис не може бути вичерпним, як і мій про нього, і вірогідно навіть мій власний про себе самого.
Стосовно страху який породжує апатичний стан застигання - цілком влучно зауважено. Звісно із тим зауваженням, що бездіяльність окрім цього може бути наслідком відчуття абсурду (або ж мати ще якусь причину, як варіант депресію), бо в його світлі нічого не має кінцевого значення.
P.S Я трохи віддалився від основної теми та висловив свої роздуми навіяні Вашим постом. Дякую, це мало для мене свою користь.
@Mark Fortis і моя дяка Вам за те, що так потужно розвили мою думку, наразі мій пост порiвняно з Вашим коментарем вже виглядає доволі другорядно :D.
Захоплюсь інтелектуальними людьми і вже бігу читати Вас).
Думки вголос, Особисте, Різне
Час нагадати собi i розповісти всьому світові….
Я зустрічалась з Луї Сі Кеєм‼️
Мої друзі знають, що я декілька років поспіль дивились на цього чоловіка захоплюючись його творчістю, проєктами, неабияк цікавились його особистістю в усіх проявах і, звісно ж, мріяла потрапити на його концерт в Києві…
У 2021 році трапився ковід - захід не стався.
Тоді я була сильно ображена на обставини, мен...
Читати далі
Читати далі
3
811
Агов?
Питання, Потрібна допомога
Агов, громадо! Чи є тут хтось хто теж приймає участь в марафоні терапевтичного письма?
Такий стан, що
Гумор, Думки вголос, Різне
Приховувати нарцисизм в маніакальній фазі стає все складніше.
1
343
24.02.2022
Думки вголос, Новини, Особисте
Роковина болю, страждань, руйнації.
Роковина повномасштабного вторгення росiйсько-украïнськоï вiйни.
Викрадення дітей з окупованних територій, обстрiли, вбивства цивільних й тварин, насилля, экоцид, знищення будівель та культурних памʼяток.
Злочини росiян вже давно не пiддаються лiку та держава-терорист продовжує невтомно чинити геноцид українського народу.
Шана всім загиблим від рук росій...
Читати далі
Читати далі
3
640
Гумор, Думки вголос, Особисте
Не неженка, а „sensitive girl“
даааааа, как же бесят те, кто говорят "неженка". Честно, лично я считаю, что многие слова красивее и точнее звучат именно на английском, а не на русском или украинском.
@The Memories Keeper 💯 , тут Фарион бы уже на нас накинулась 😅.
Краще за добу
