ми з тобою

Есмеральда Еверфрі

ми з тобою занадто подібні й не подібні занадто - теж це дратує, ти знаєш, дратує до черлені в очах, і все ж я тебе захищала роками від найбільших жахів й незгод, ти для мене була готова відректися від світу, от тільки з часом усе змінилось. ти і я - що за злісний жарт. коли в двох інтереси різні, душ зв'язок ні гроша не варт: ти смієшся в обличчя й потім підливаєш у кубок отрíй, я спокійно дивлюся в очі й з блиском сталі кидаюсь в бій. ти несеш у собі найгірші мої спогади, ніби сни і боїшся, боїшся того, чим я стала, моєї тьми. я ж іще пам'ятаю кожен твій ревнивий учинок й крок, як сплітались навколо мене троси чорних, лихих пліток. я іще пам'ятаю спроби прикидатися мною. хей, щоб у мене була лиш сестра ти потратила стільки ідей, що твоєї любові хвиля то - жостокий десятий вал і того, чим все це обернеться, з нас ніхто не чекав...

2023-07-26 20:20:45

9

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Від вірша віє загадкою та цікавезною історією 🤔 А ще в ньому різні емоції, досить сильні, неоднозначні, зачіпають і змушують до кількаразового прочитання... В "Обране"

Відповісти

2023-07-26 21:37:48

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12208

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

5047