ми з тобою
ми з тобою занадто подібні й не подібні занадто - теж це дратує, ти знаєш, дратує до черлені в очах, і все ж я тебе захищала роками від найбільших жахів й незгод, ти для мене була готова відректися від світу, от тільки з часом усе змінилось. ти і я - що за злісний жарт. коли в двох інтереси різні, душ зв'язок ні гроша не варт: ти смієшся в обличчя й потім підливаєш у кубок отрíй, я спокійно дивлюся в очі й з блиском сталі кидаюсь в бій. ти несеш у собі найгірші мої спогади, ніби сни і боїшся, боїшся того, чим я стала, моєї тьми. я ж іще пам'ятаю кожен твій ревнивий учинок й крок, як сплітались навколо мене троси чорних, лихих пліток. я іще пам'ятаю спроби прикидатися мною. хей, щоб у мене була лиш сестра ти потратила стільки ідей, що твоєї любові хвиля то - жостокий десятий вал і того, чим все це обернеться, з нас ніхто не чекав...
2023-07-26 20:20:45
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Від вірша віє загадкою та цікавезною історією 🤔 А ще в ньому різні емоції, досить сильні, неоднозначні, зачіпають і змушують до кількаразового прочитання... В "Обране"
Відповісти
2023-07-26 21:37:48
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2552
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3993