Ачер
Есмеральда Еверфрі
Кривáве листя крúком лопотúть Що чáс іти... що мóжна ще лишúтись Лишитись тúшком завивáнцем млú Чи того Ачеру* останцем пломенистим. "Куди не глянь - зостались тільки ми, Твій падолист мов кров моїх поранень, Та ти повернешся вкінці зими, Я ж сніжно-білий одягаю саван." З останніх сил пишу слова. Зітри Якщо мій друг чи ворог прийде в гості. Величний клен самотньої гори Корінням заплітає чорні кості. *Ачер - клен з латинської мови транслітеровано 12.03.2023
2023-09-20 12:21:15
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніданок з Едемом
Ви не проти рецензії на цей вірш?
Відповісти
2023-09-21 21:25:13
1
Есмеральда Еверфрі
Буду навіть рада.
Відповісти
2023-09-22 07:23:48
Подобається
Лео Лея
Кривавий захід на листках ачера Промінням сонця в росах затаївсь. Багряне небо в хмарах, як в озерах, Блакить ховає... Вечір нагодивсь. Ось так відгукнувся твій вірш💖
Відповісти
2023-09-24 20:45:47
1
Інші вірші поета
Я люблю Моя Самотність Ми йшли разом Мандрівці
Інші поети
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3101
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116