Ачер
Кривáве листя крúком лопотúть Що чáс іти... що мóжна ще лишúтись Лишитись тúшком завивáнцем млú Чи того Ачеру* останцем пломенистим. "Куди не глянь - зостались тільки ми, Твій падолист мов кров моїх поранень, Та ти повернешся вкінці зими, Я ж сніжно-білий одягаю саван." З останніх сил пишу слова. Зітри Якщо мій друг чи ворог прийде в гості. Величний клен самотньої гори Корінням заплітає чорні кості. *Ачер - клен з латинської мови транслітеровано 12.03.2023
2023-09-20 12:21:15
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніданок з Едемом
Ви не проти рецензії на цей вірш?
Відповісти
2023-09-21 21:25:13
1
Есмеральда Еверфрі
Буду навіть рада.
Відповісти
2023-09-22 07:23:48
Подобається
Лео Лея
Кривавий захід на листках ачера Промінням сонця в росах затаївсь. Багряне небо в хмарах, як в озерах, Блакить ховає... Вечір нагодивсь. Ось так відгукнувся твій вірш💖
Відповісти
2023-09-24 20:45:47
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4452
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4318