Біле чи чорне?

Есмеральда Еверфрі

Біле чи чорне? Світло чи тьма - Ворон не змінить колір крила... Слово чи тиша? Голос вітрів Веде крізь відгомін віків... Що обереш? В пориві душі Пісні слова тримають чужі. Сонце чи Місяць? Суть їх побач, Але від мудрости не заплач... Сила у чім? Лев грізний, але Чахне і він, бо тіло старе... Слабкість де є? Спалах і грім Поряд завжди, та смерть в чімсь однім... Мудрість людська - туманні знання Не давніші за світу буття. Силою ти силу не скориш - Зло злом ніколи не побореш. Біле чи чорне? Тон двобою Б'є по струнах нас із тобою. Вибір чийсь ледь не став летальний: Світло чи тьма? Твій шанс останній..

2019-01-24 18:29:59

13

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Джек Пот

Це це для мене шедевир

Відповісти

2019-01-25 11:46:12

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Джек Пот дякую велике😊

Відповісти

2019-01-25 14:21:46

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1804

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1074