За шепіт мрій
За шепіт мрій, за кожну мить вагання, Мій час розплати скоро надійде. Але допоки маю крихту сподівання, Не можу здатись... Хто зі мной піде? В гарячий край постійної тривоги, Яка не дасть надії на життя. В обійми хвиль чужої перемоги Зануритись до дна... Без почуття. В туманні болота земної тяги, Без напрямку, спорядження, мети. Знайти джерела справжньої наснаги, І чорний компас зняти з Марноти. В сиру долину «Просто Існування». На вищу точку скелі Самоти. І не одне забуте полювання: На себе без образ і гіркоти. За кожен крок, і кожну перемогу, В останню мить віддам свою ціну. Та краще так, ніж взяти допомогу Від тих, кому я борг не поверну.
2019-09-09 05:58:57
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Рыцарь Времени
Подобається💞
Відповісти
2019-09-09 06:58:06
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2019-09-09 12:38:43
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Рыцарь Времени 😊 дуже приємно).
Відповісти
2019-09-09 12:39:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4917
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5889