Легке перо змінив тепер есток
Есмеральда Еверфрі
Буває так, що рими всі мовчать, Заховані між недо-слів і терцій. Немов їх голос стримує печать Не-моїх правил і безмовних герців. Легке перо змінив тепер есток*, І вже чужими стали звичні букви. Папір в руках зім'явся і пожовк, Доки чекав віршованої думки. Як не стискай ті пальці, все дарма - Вітрів мистецьких підкорити годі. Де грав огонь тепер лишень пітьма, Що не розтане по нічній негоді. У мить таку здається, що усе - Ніколи не відчую більше ритму В словах, і снігом часу замете За творчість мною прóграну цю битву... А потім, через день, півроку, рік Щось у душі раптово стрепенеться, Широким руслом застримить** потік Рядків, забутий ритм знайдеться. * - дворучна колюча зброя, призначена для пробивання рицарських обладунків. ** - стрімко рухатися в якомусь напрямі (переважно знизу догори)
2021-01-19 19:03:30
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
дякую) рада, що до вподоби 😉
Відповісти
2021-01-19 19:09:51
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Муз, вредне лускате, Регоче над вухом І сльози веселі втирає хвостом. Ледащо крилате Ні слухом ні духом Про те, як без нього самотньо часом.
Відповісти
2021-01-19 19:31:13
Подобається
Есмеральда Еверфрі
напевно це - особливість нашого "класу" 😉
Відповісти
2021-01-20 10:52:29
Подобається
Інші вірші поета
Всі сентименти залишіть при вході Дощовий Тиша Так легко вдавати із себе творця
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3805
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3441