Легке перо змінив тепер есток
Буває так, що рими всі мовчать, Заховані між недо-слів і терцій. Немов їх голос стримує печать Не-моїх правил і безмовних герців. Легке перо змінив тепер есток*, І вже чужими стали звичні букви. Папір в руках зім'явся і пожовк, Доки чекав віршованої думки. Як не стискай ті пальці, все дарма - Вітрів мистецьких підкорити годі. Де грав огонь тепер лишень пітьма, Що не розтане по нічній негоді. У мить таку здається, що усе - Ніколи не відчую більше ритму В словах, і снігом часу замете За творчість мною прóграну цю битву... А потім, через день, півроку, рік Щось у душі раптово стрепенеться, Широким руслом застримить** потік Рядків, забутий ритм знайдеться. * - дворучна колюча зброя, призначена для пробивання рицарських обладунків. ** - стрімко рухатися в якомусь напрямі (переважно знизу догори)
2021-01-19 19:03:30
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
дякую) рада, що до вподоби 😉
Відповісти
2021-01-19 19:09:51
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Муз, вредне лускате, Регоче над вухом І сльози веселі втирає хвостом. Ледащо крилате Ні слухом ні духом Про те, як без нього самотньо часом.
Відповісти
2021-01-19 19:31:13
Подобається
Есмеральда Еверфрі
напевно це - особливість нашого "класу" 😉
Відповісти
2021-01-20 10:52:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5212
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2635