Дощ
А дощ умиє від тривог й метань, Залишить спокій, крихточку печалі. Від темпераменту жорстких змагань На спомин дасть надійний шепіт сталі. Не принесе оманливих надій, Наліт ілюзій обіб'є додолу. Нас не залишить в мороці бездій - Жовтневий чай подасть до твого столу. Запише мрії сяйвом блискавиць На сторінках промоклого асфальту. Відволіче від скам'янілих лиць, Вмурованих у почорнілу смальту. Огорне в грому сильний передзвін, Не зрадить людям стомлені секрети. Ще раз підтвердить, що реальність - тлін, А ми у ній - лише свої портрети... Безшумно зникне з річковим туманом, Востаннє застерігши світ від втечі. До нас не раз повернеться зі сном, Легенько підійде та обійме за плечі.
2019-11-27 05:59:11
23
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16951
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2537