Дощ
А дощ умиє від тривог й метань,
Залишить спокій, крихточку печалі.
Від темпераменту жорстких змагань
На спомин дасть надійний шепіт сталі.
Не принесе оманливих надій,
Наліт ілюзій обіб'є додолу.
Нас не залишить в мороці бездій -
Жовтневий чай подасть до твого столу.
Запише мрії сяйвом блискавиць
На сторінках промоклого асфальту.
Відволіче від скам'янілих лиць,
Вмурованих у почорнілу смальту.
Огорне в грому сильний передзвін,
Не зрадить людям стомлені секрети.
Ще раз підтвердить, що реальність - тлін,
А ми у ній - лише свої портрети...
Безшумно зникне з річковим туманом,
Востаннє застерігши світ від втечі.
До нас не раз повернеться зі сном,
Легенько підійде та обійме за плечі.
2019-11-27 05:59:11
23
0