Буденність
Будні... Такі сірі, сумні, паскудні. Сіро-білі, Ледь помітні на життя тілі. Спроби Мої звільнитися від цієї роби. Не смілі Кроки до заповітної цілі. І нащо Живе у світі оце ледащо, Та сотнями Мруть ті, хто воює з злигоднями? Так втомлює, Коли тобі в душу Доля плює. Здається, Що щастя ніколи не повернеться. І часом Вважаєм себе найнижчим класом. А справді Потрібно лиш глянути правді В очі, Такі темні, але тепло-дівочі. Що скажуть: Ти життя зрозумій лиш суть. І знай: Лиш від тебе залежить твій рай. Буденність Не означає самозреченність І завжди Можеш змінити життя акорди. Бо будні Лиш для тих людей будуть паскудні, Хто вважає, Що в житті їх вже щастя немає.
2018-10-18 07:11:47
8
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1942
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8342