Буденність
Будні... Такі сірі, сумні, паскудні. Сіро-білі, Ледь помітні на життя тілі. Спроби Мої звільнитися від цієї роби. Не смілі Кроки до заповітної цілі. І нащо Живе у світі оце ледащо, Та сотнями Мруть ті, хто воює з злигоднями? Так втомлює, Коли тобі в душу Доля плює. Здається, Що щастя ніколи не повернеться. І часом Вважаєм себе найнижчим класом. А справді Потрібно лиш глянути правді В очі, Такі темні, але тепло-дівочі. Що скажуть: Ти життя зрозумій лиш суть. І знай: Лиш від тебе залежить твій рай. Буденність Не означає самозреченність І завжди Можеш змінити життя акорди. Бо будні Лиш для тих людей будуть паскудні, Хто вважає, Що в житті їх вже щастя немає.
2018-10-18 07:11:47
8
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515