Буденність
Будні... Такі сірі, сумні, паскудні. Сіро-білі, Ледь помітні на життя тілі. Спроби Мої звільнитися від цієї роби. Не смілі Кроки до заповітної цілі. І нащо Живе у світі оце ледащо, Та сотнями Мруть ті, хто воює з злигоднями? Так втомлює, Коли тобі в душу Доля плює. Здається, Що щастя ніколи не повернеться. І часом Вважаєм себе найнижчим класом. А справді Потрібно лиш глянути правді В очі, Такі темні, але тепло-дівочі. Що скажуть: Ти життя зрозумій лиш суть. І знай: Лиш від тебе залежить твій рай. Буденність Не означає самозреченність І завжди Можеш змінити життя акорди. Бо будні Лиш для тих людей будуть паскудні, Хто вважає, Що в житті їх вже щастя немає.
2018-10-18 07:11:47
8
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5021
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10589