Вихідний
У рим, напевно, стався вихідний, Вони тихенько сплять між решти слів, І аркуш у моїх руках пустий Залишиться таким на кілька днів. А може їх розвіяв Іапіг*, Що від рання бушує між дерев, Здіймає пил з довколишніх доріг І все перекриває його рев. Чи так, чи ні, але їх десь нема, Та й Муз якийсь незвично мовчазний - В очах зміїних плещеться пітьма, І чай під його дихом льодяний. Безцільно споглядаю в далечінь, Згризаючи черговий олівець. Сьогодні список творчих озарінь Зійшов на несподіваний нівець. Чи це уже літературне дно, І через те Дракон такий сумний? Та й римам щось на мене все одно, А може, у них просто вихідний... *Назва північно-західного вітру в римській міфології.
2020-04-16 05:54:55
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний хех, це відсилка до одного з попередніх віршів (https://www.surgebook.com/miriam/poem/tiho-vipiti-porciyu-kavi). Там була така фраза: «Моїм Музом працює Дракон»
Відповісти
2020-04-17 07:21:20
1
Божевільний
@Есмеральда Еверфрі хм дякую, прикольно)
Відповісти
2020-04-17 08:35:25
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний нема за що)
Відповісти
2020-04-17 08:57:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15377
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4827