Вихідний
Есмеральда Еверфрі
У рим, напевно, стався вихідний, Вони тихенько сплять між решти слів, І аркуш у моїх руках пустий Залишиться таким на кілька днів. А може їх розвіяв Іапіг*, Що від рання бушує між дерев, Здіймає пил з довколишніх доріг І все перекриває його рев. Чи так, чи ні, але їх десь нема, Та й Муз якийсь незвично мовчазний - В очах зміїних плещеться пітьма, І чай під його дихом льодяний. Безцільно споглядаю в далечінь, Згризаючи черговий олівець. Сьогодні список творчих озарінь Зійшов на несподіваний нівець. Чи це уже літературне дно, І через те Дракон такий сумний? Та й римам щось на мене все одно, А може, у них просто вихідний... *Назва північно-західного вітру в римській міфології.
2020-04-16 05:54:55
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний хех, це відсилка до одного з попередніх віршів (https://www.surgebook.com/miriam/poem/tiho-vipiti-porciyu-kavi). Там була така фраза: «Моїм Музом працює Дракон»
Відповісти
2020-04-17 07:21:20
1
Божевільний
@Есмеральда Еверфрі хм дякую, прикольно)
Відповісти
2020-04-17 08:35:25
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@ Божевільний нема за що)
Відповісти
2020-04-17 08:57:37
Подобається
Інші вірші поета
Ви настигаєте мене Легке перо змінив тепер есток Біле чи чорне? З Новим Роком
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1995