Дурман брехні
Дурман брехні витає у повітрі, Ховаючись між сторінок реклами. Усі слова настільки приторно-привітні, Що страшно зустрічі із вашими думками. Ви з усмішкою вдарите у спину, Із вибаченням витрете клинки. Не знати б вас ні в злу, ні в добру днину, Та у житті бувають помилки. Хоч раз та підсковзнуся на дорозі, Зверну на темну сторону буття. І знов побачу на тривог морозі Всі найстрашніші світу почуття. Холодні вирла препарують душу, Доки уста ведуть у мочарі. До щирості, на жаль, вас не примушу, Натомість розпалю снів ліхтарі. Можливо, в них сховаюсь від обману, Що переплів усі життя вузлами. Та не знайти там ліків від бурану Мрій-планів, пошрамованих прутами.
2020-01-13 15:29:34
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
рядок чи стовпчик?
Відповісти
2020-01-13 16:40:53
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Дякую))).
Відповісти
2020-01-13 17:14:03
Подобається
Есмеральда Еверфрі
еммм...ну, не знаю - мені наче підходить))). ще завтра на свіжу голову гляну - може що і зрозумію;).
Відповісти
2020-01-13 17:15:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4142
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3247