Не повернуся
Пістрять вогнями вікна й ліхтарі, Спішать додому змучені обличчя. Ну що ж, давай між нас заключимо парі, Що не моє це місто і сторіччя. Гудуть машини, спека не спадає, І молодь рве на дрібне шмаття тишу. Мене ніхто серед цих вулиць не чекає, Я просто йду і своїм світом дишу. Рутинний день - таких було не мало, А ще один такий же завтра буде. Моя свідомість з болем підняла забрало, Постоїть мить й до себе знов відбуде. Рюкзак на плечі, в ньому все, що треба. Прощальних слів нікому не пишу. В комфорті й благах зникла будь-яка потреба, А душу рве на волю, тож спішу. Ось скоро край, я стану на дорогу, На розвитку міраж не оглянуся. Піду подалі від чужих бездушшя й смогу. Забуду. Утечу. Не повернуся.
2019-09-10 04:38:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2657
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4242