Не повернуся
Пістрять вогнями вікна й ліхтарі, Спішать додому змучені обличчя. Ну що ж, давай між нас заключимо парі, Що не моє це місто і сторіччя. Гудуть машини, спека не спадає, І молодь рве на дрібне шмаття тишу. Мене ніхто серед цих вулиць не чекає, Я просто йду і своїм світом дишу. Рутинний день - таких було не мало, А ще один такий же завтра буде. Моя свідомість з болем підняла забрало, Постоїть мить й до себе знов відбуде. Рюкзак на плечі, в ньому все, що треба. Прощальних слів нікому не пишу. В комфорті й благах зникла будь-яка потреба, А душу рве на волю, тож спішу. Ось скоро край, я стану на дорогу, На розвитку міраж не оглянуся. Піду подалі від чужих бездушшя й смогу. Забуду. Утечу. Не повернуся.
2019-09-10 04:38:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8253
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367