Чи чуєш?
Чи чуєш: гукає вперед нас Дорога? Хоч раз відчував поклик дальньої-далі? Чи рвалося серце від цього порога, Пройти всі стежки: щасливі й невдалі? Цей Шлях, безсумнівно, загублений в часі: Не має "своєї", "чужої" епохи. І ті, хто на нього стають в кожній расі, Блукають світами віки і ще трохи. Свій кожному Шлях - ним чужий не пройде. І мандри твої вже навік неповторні... Душа кожна спокій тоді віднайде, Коли перешкоди здолає умовні.
2019-05-22 19:46:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asmit Kot
Дуже красивий вірш)💞
Відповісти
2019-05-24 16:59:58
1
Есмеральда Еверфрі
@Asmit Kot Дякую))
Відповісти
2019-05-24 18:50:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2486
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2805