Казки
Перебільшено добрі та світлі казки, Нереально солодкі фальшиві герої: Все це давнього майстра брехливі мазки На картині, де правди ще менше ніж зброї. Ми зростаємо, ними оплутані в сіті, Все чекаєм на доброго принца із мрії. Але доля б'є правдою кожного в світі - Просто є досі ті, хто не втратив надії. Кажуть, вірити треба завжди тільки в краще, Але що, як з очей давно впала облуда, І життя виглядає як діло пропаще? Тільки більшає болю та сліз амплітуда. Колір награний не застилає більш зору, Всі шаблони вщент знищила циніка сила. Їдка мова душі нас лікує від мору, Що сама ж роками раніше створила. Перебільшено добрі та чисті слова, Одурманений мозок їм вторить шалено. Суперечка смаків, що віками трива: Після неї на серці постійно черлено.
2019-09-09 18:43:22
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Обожнюю твої вірші)) Кожного разу якийсь шедевр!)
Відповісти
2019-09-09 19:16:51
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Субстанція Ночі дякую))) стараюся всим Вогнем).
Відповісти
2019-09-09 19:57:45
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3561
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9371