Енергозбереження
Я знов на енергозбереженні, Шукати слів нині несила. Пробач за невмисні обмеження, За те, що мовчить моє стило. Це схоже на вакуум творчости, Даремні тут крики чи шепіт. Останній собі наказ: "Мовчки стій. Хоч стій." Мов сталевий скрегіт. Стою. Світ навколо руйнується (Поки що уявний. На щастя) Не знати, що далі з ним буде, та'? Трима заборона си* впасти. І шторм десь у грудях нуртує, рве, Кидає в сміх, гнівом клекоче. Наразі невміти ридати - зле (Хто ж знав, що колись захочу). 20 травня 2022 Та' - так (діал.) Си - собі (діал.)
2022-10-05 17:48:54
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Таке знайоме відчуття... Ходиш, наче ти, але не ти, Дихаєш, їси і ледве спиш. Розриваєшся на два світи, Розум тут, а в думці вже летиш...
Відповісти
2022-10-05 17:56:08
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея влучно сказано)
Відповісти
2022-10-05 18:29:44
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2651
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5669