Всі сентименти залишіть при вході
Всі сентименти залишіть при вході: Нас так стомила марність ваших слів, І не бажаєм чути при нагоді Солодкозвучний і фальшивий спів. Нам вже до болю неприємні трелі, Які виводять сотні різних уст. Відмінні тільки цілі й творчі стелі, Після яких по масках лине хруст. Від вас ми хочем справді забагато - Залиште грим, у цей зайшовши двір, Від нього в грудях завжди гіркувато, А та гірчинка наш тривожить зір. Набатом дзвін у вашій голові Підказує, що треба йти назад. Ці правди так незвичні та нові, І вам їх суть, звичайно ж, невдогад. У тих дивацтв пояснення просте: Від цього місця не сховати суть. І зле чи добре миттю проросте, А вам дозволять плід його відчуть. Тож залишіть всю мішуру зарані, Якщо все ж переступите поріг. Знайдіть себе у протирічч бурані, І лиш тоді просіться на нічліг.
2020-01-31 21:16:50
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ніколас Велес
При четвертому прочитані воно набирає інші барви. Визнаю свою нездатність як критика.
Відповісти
2020-01-31 21:18:16
1
Есмеральда Еверфрі
@Ніколас Велес охохох, Кад, не сумуй - я сама розгледіла його суть далеко не з першого разу😅.
Відповісти
2020-02-01 08:22:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2491
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4908