Всі сентименти залишіть при вході
Есмеральда Еверфрі
Всі сентименти залишіть при вході: Нас так стомила марність ваших слів, І не бажаєм чути при нагоді Солодкозвучний і фальшивий спів. Нам вже до болю неприємні трелі, Які виводять сотні різних уст. Відмінні тільки цілі й творчі стелі, Після яких по масках лине хруст. Від вас ми хочем справді забагато - Залиште грим, у цей зайшовши двір, Від нього в грудях завжди гіркувато, А та гірчинка наш тривожить зір. Набатом дзвін у вашій голові Підказує, що треба йти назад. Ці правди так незвичні та нові, І вам їх суть, звичайно ж, невдогад. У тих дивацтв пояснення просте: Від цього місця не сховати суть. І зле чи добре миттю проросте, А вам дозволять плід його відчуть. Тож залишіть всю мішуру зарані, Якщо все ж переступите поріг. Знайдіть себе у протирічч бурані, І лиш тоді просіться на нічліг.
2020-01-31 21:16:50
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ніколас Велес
При четвертому прочитані воно набирає інші барви. Визнаю свою нездатність як критика.
Відповісти
2020-01-31 21:18:16
1
Есмеральда Еверфрі
@Ніколас Велес охохох, Кад, не сумуй - я сама розгледіла його суть далеко не з першого разу😅.
Відповісти
2020-02-01 08:22:10
Подобається
Інші вірші поета
Лиши мене Як ляжуть букви Вона Провулок творчості
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11552
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2786