Так легко вдавати із себе творця
Так легко вдавати із себе творця, Прикрившись мистецтвом, неначе щитом, Й не треба тривожить завмерлі серця - Це майстер уміє, не злодій-фантом. Коли ж просто взяти чуже надбання, Привласнити, вкрасти, зробити своїм, То в чому тут честь, гордість і визнання? Як крадеш у когось, то жертвуєш всім. Ніколи не зможеш писати своє, І творчості спалах погасне навік. Руйнуєшся сам, як береш не твоє, На що свою душу ти, майстре, прирік? Блукати шляхами чужого пера, Боятись: а що, як розкриють обман? І чути, як знову в тобі щось вмира - На шиї брехня затягнула аркан. Та й що принесла тобі слава чужа, Коли сам не зв'яжеш докупи й двох слів? Вона на тобі, як залізна іржа: Під нею назавжди талант твій зітлів. І більшої кари, мабуть, не знайти, Ніж в заздрості чорній згубити свій шлях. Й нікому такого уже не спасти: Знеславлений буде в чужих він очах. У співавторстві з чудовою поетесою з проекту «Два Пера 3» @Rin_Okita #2П3
2020-02-06 18:59:22
20
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Amareto
Дуже цікаво!
Відповісти
2020-03-16 18:38:18
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Amareto ми старалися)😊
Відповісти
2020-03-16 19:10:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12523
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3376