Можливо шал
Можливо, справді все не так, Як думалось колись давно: Твій дар - потрапити в просак, А в мене зломане стерно... Можливо час - це танцю такт, І кожен в нім свій ритм чує. Життя ж - у вічній грі антракт, В якому сум і біль вирує... Можливо, світ лише вуаль Квесту великому й чужому, Де приз не дама й не Грааль - Вічність у всесвіті пустому... Можливо всі, хто був до нас, Казали: «Кращі будуть діти, Ніж ми...». Та вічний правди глас Ствердив: «Так людству й посивіти...» Можливо, це усе мій шал, Й іскра життя палає ясно, І я побачу її пал... Та того не скажу завчасно...
2019-02-16 16:32:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3371
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2477