Можливо шал
Есмеральда Еверфрі
Можливо, справді все не так, Як думалось колись давно: Твій дар - потрапити в просак, А в мене зломане стерно... Можливо час - це танцю такт, І кожен в нім свій ритм чує. Життя ж - у вічній грі антракт, В якому сум і біль вирує... Можливо, світ лише вуаль Квесту великому й чужому, Де приз не дама й не Грааль - Вічність у всесвіті пустому... Можливо всі, хто був до нас, Казали: «Кращі будуть діти, Ніж ми...». Та вічний правди глас Ствердив: «Так людству й посивіти...» Можливо, це усе мій шал, Й іскра життя палає ясно, І я побачу її пал... Та того не скажу завчасно...
2019-02-16 16:32:00
6
0
Інші вірші поета
Книгоман Осінній сюжет Дурман брехні ми з тобою
Інші поети
Lg Ibarra
@TheLanguishedGal
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3794
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3022