Можливо шал
Можливо, справді все не так, Як думалось колись давно: Твій дар - потрапити в просак, А в мене зломане стерно... Можливо час - це танцю такт, І кожен в нім свій ритм чує. Життя ж - у вічній грі антракт, В якому сум і біль вирує... Можливо, світ лише вуаль Квесту великому й чужому, Де приз не дама й не Грааль - Вічність у всесвіті пустому... Можливо всі, хто був до нас, Казали: «Кращі будуть діти, Ніж ми...». Та вічний правди глас Ствердив: «Так людству й посивіти...» Можливо, це усе мій шал, Й іскра життя палає ясно, І я побачу її пал... Та того не скажу завчасно...
2019-02-16 16:32:00
6
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2182
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1863