Нові пригоди
Есмеральда Еверфрі
У переливах зоряних ночей, У півтонах суворої погоди Я чую голос тисячі ідей, І нові десь з'являються пригоди. Класична сага, сповнена боїв, Кривавим текстом над устами злине, Закине до незвіданих країв, Увагу нашу до часу поглине. Чи може нас мінором детектив Вестиме поміж пострілів і трунку. Ти віднайти тут спробуй лейтмотив І автора злочинного малюнку. Аспекти, дýхи - в фентезі портал Нас миттю віднесе (за певну плату) І вийдем в світ, де почорніла сталь П'є душу чергову, на ній розп'яту. А кожен світ горить своїм вогнем, Гукає читача в високі брами, Та приготуйся: тільки їх минем Опинимось між гордими гравцями...
2020-03-18 11:51:28
8
0
Інші вірші поета
Між почорнілих і холодних стін Ти сама Чорна зоря Як ляжуть букви
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1033
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3898