Ти знаєш, що ти не вічний?
Ти знаєш, що ти не вічний, І тут на землі усе Має присмак швидкотічний? Ти задумувався про це? Твої мрії і бажання - Вони цінні лише тобі. Ну а роздуми і вагання - Їх не візьме ніхто собі. Ти не зможеш з собою забрати Після смерті свої надбання: Славу й владу - на таке там чхати; Та й багатство помчить в небуття. Лише дух твій піде у вічність - Там завжди є лиш два шляхи: Пекло й рай, або злоба і милість. Ось такі-то стоять терези. Ти знаєш, що ти не вічний, Але можеш змінити усе? Обери лише шлях незмінний, Той, що зве тебе не в лихе.
2018-04-21 14:36:19
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2020-08-31 06:20:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4633
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3691