Дарма

Есмеральда Еверфрі

І дарма, що часом тобі робиться важко. Це лиш світ. Проти тебе лиш світ. Шлях митця ти не знав, якщо не було страшно, За життя, за любов, за трудів твоїх плід. Ти малюєш картинку наступного кроку, Та не так, дуже часто не так. Справді йдеш по поверхні реальності моху... Наче птах, обезкрилений птах. І блищить слова міць, кличе в серці струна... І тремтиш. Ти від того тремтиш. Не зробити удар, не підняти клинка - Звук не можеш дібрати. Бурчиш. Біг на місці забрав увесь залишок сну І втомив. Невимовно втомив. Зупиняєшся, пишучи фразу одну: «Сам знайшов, сам беріг, сам згубив» І дарма, що часом в тобі квітне туга. Тільки ти. Проти світу лиш ти. Честь ще біла, і совість, на диво, суха. Йди вперед. Без повернення йди.

2019-08-23 17:36:30

20

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Есмеральда Еверфрі

@Лія Антонова ахахах, ты очень интересно обработала, что все, кроме начала сбилось с ритма😉. Не знаю, возможно;). Как-то мне звучит как должное, но еще позже перечитаю, когда этот вариант забудется). За начало спасибо😊.

Відповісти

2019-08-23 18:20:43

Подобається

Лія Антонова

@Есмеральда Еверфрі по факту нужно только концовку чуток поменять и будет то что нужно. Всего 4 строчки последние.

Відповісти

2019-08-23 18:24:54

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Лія Антонова спасибо) проверю обязательно).

Відповісти

2019-08-23 18:47:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2371

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3759