Ти
Ти сховала всі рани на самому дні Своїх омутів листопадово-сумних. Пальці грають мінорні акорди сумні, Котрих час відібрати у тебе не встиг. Ти зуміла забути про власну печаль, Що закована, спутана струнами слів. Без вагання крокуєш в незвідану даль Шляхом тих, кого світ так і не зрозумів. Ти навчалась з усмішкою йти по життю, Навіть знаючи про неминучість падінь. Ловиш вітер волоссям й, віддавшись чуттю*, Уявляєш небачену ще височінь. Ти тримаєш удар, ігноруючи біль, Ігноруючи силу-силенну образ. Хай часом із вуст сипляться перець і сіль Поміж стриманих, злегка холодних тих фраз. Тільки темної ночі, закрившись одна, Гірко плачеш від в книгах прожитих страждань. Забуваєш про сталь, відчуваєш сповна, Що самотність - не завжди найкраще з бажань. *чуття - тут в значенні "інтуїція"
2021-01-02 08:29:52
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
дякую) і так, про самотність я знаю дуже добре, ми з нею давні друзі))
Відповісти
2021-01-02 09:32:30
Подобається
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2021-01-02 10:06:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7827
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1241