Ти

Есмеральда Еверфрі

Ти сховала всі рани на самому дні Своїх омутів листопадово-сумних. Пальці грають мінорні акорди сумні, Котрих час відібрати у тебе не встиг. Ти зуміла забути про власну печаль, Що закована, спутана струнами слів. Без вагання крокуєш в незвідану даль Шляхом тих, кого світ так і не зрозумів. Ти навчалась з усмішкою йти по життю, Навіть знаючи про неминучість падінь. Ловиш вітер волоссям й, віддавшись чуттю*, Уявляєш небачену ще височінь. Ти тримаєш удар, ігноруючи біль, Ігноруючи силу-силенну образ. Хай часом із вуст сипляться перець і сіль Поміж стриманих, злегка холодних тих фраз. Тільки темної ночі, закрившись одна, Гірко плачеш від в книгах прожитих страждань. Забуваєш про сталь, відчуваєш сповна, Що самотність - не завжди найкраще з бажань. *чуття - тут в значенні "інтуїція"

2021-01-02 08:29:52

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Есмеральда Еверфрі

дякую) і так, про самотність я знаю дуже добре, ми з нею давні друзі))

Відповісти

2021-01-02 09:32:30

Подобається

Есмеральда Еверфрі

дякую)

Відповісти

2021-01-02 10:06:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1486

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4100