Я не боюся...
Есмеральда Еверфрі
Я не боюся жити тут і зараз, Але боюсь залишитися тут... І тої ще помилки: зайвий раз Змінити напряму життя кут. Я не боюся бути «як один», Але боюся стать одною з тих, Виконує хто згубний життя плин, І щоби плин мого життя не стих. Я не боюся бути лиш одна, Але боюся гнати всіх від себе. І самоту я можу випити до дна, Але яка із цього користь тут для тебе? Я не боюся начебто нічого, Але поглянь лише у серце Ти мені Й побач: страхаюся усього... Я дякую, що бережеш від того, що в тіні. Я дякую, що завжди розумієш, Й допомагаєш йти лише вперед. Любов'ю Ти своєю грієш, І бережеш Ти кожен мій секрет... ~09.06.2018~
2018-06-16 09:27:44
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сумна Королева
Красиво.)
Відповісти
2018-06-16 09:42:18
1
Есмеральда Еверфрі
@Сумна Королева дякую)
Відповісти
2018-06-17 09:01:26
1
Інші вірші поета
Хлесткі слова Коли здасться Десь в області серця... Так легко вдавати із себе творця
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5530
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13017