Я не боюся...

Есмеральда Еверфрі

Я не боюся жити тут і зараз, Але боюсь залишитися тут... І тої ще помилки: зайвий раз Змінити напряму життя кут. Я не боюся бути «як один», Але боюся стать одною з тих, Виконує хто згубний життя плин, І щоби плин мого життя не стих. Я не боюся бути лиш одна, Але боюся гнати всіх від себе. І самоту я можу випити до дна, Але яка із цього користь тут для тебе? Я не боюся начебто нічого, Але поглянь лише у серце Ти мені Й побач: страхаюся усього... Я дякую, що бережеш від того, що в тіні. Я дякую, що завжди розумієш, Й допомагаєш йти лише вперед. Любов'ю Ти своєю грієш, І бережеш Ти кожен мій секрет... ~09.06.2018~

2018-06-16 09:27:44

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сумна Королева

Красиво.)

Відповісти

2018-06-16 09:42:18

1

Есмеральда Еверфрі

@Сумна Королева дякую)

Відповісти

2018-06-17 09:01:26

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13084

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2825