Я не боюся...
Я не боюся жити тут і зараз, Але боюсь залишитися тут... І тої ще помилки: зайвий раз Змінити напряму життя кут. Я не боюся бути «як один», Але боюся стать одною з тих, Виконує хто згубний життя плин, І щоби плин мого життя не стих. Я не боюся бути лиш одна, Але боюся гнати всіх від себе. І самоту я можу випити до дна, Але яка із цього користь тут для тебе? Я не боюся начебто нічого, Але поглянь лише у серце Ти мені Й побач: страхаюся усього... Я дякую, що бережеш від того, що в тіні. Я дякую, що завжди розумієш, Й допомагаєш йти лише вперед. Любов'ю Ти своєю грієш, І бережеш Ти кожен мій секрет... ~09.06.2018~
2018-06-16 09:27:44
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сумна Королева
Красиво.)
Відповісти
2018-06-16 09:42:18
1
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2018-06-17 09:01:26
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2673
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1509