Чорна зоря
Чом чорний - то журба, нещастя й лихо? Чим завинив цей колір і коли? Чому він - Смерть, що впевнено і тихо Усім говорить: «Твій вже час, пішли»? Чому на нього звісили всі біди, І болі приписали заодно? Чия то воля та чиї суди Його закинули на честі дно? Крім упереджень наших, доказів нема Його безчестя чи бодай злоби. Та сила звички крізь віки трима Цей образ: чорні муки і гроби... І так, і сяк: лиш норми і стандарти, Керують світом попри рух вперед. Закон Драконта, як і звички Спарти, Туманить зір, із мізок топить мед. То чи стає душі вогонь виною, Лише тому, що сяє не усім? Чорна зоря не володіє мною, Якщо вона - мій прихисток і дім...
2019-06-25 12:44:30
10
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1965
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899