Чим цікаві інтроверти
Есмеральда Еверфрі
Знаєш, чим цікаві інтроверти? Їм нічого, наче, не болить. Вони, навіть, не бояться смерті... Так здається в страхітливу мить. Ніби їм, холодним, так байдуже, Що там коїться зі світом навкруги. Вони й далі сплять, працюють, дружать, Жодним м'язом не виказують туги. Але хто сказав, що ми бездушні?! І хіба відсутність світу звичних сліз Й паніки з нас роблять осоружних, Черствосердих баранів, козлів і кіз? Нам, так само, як і вам, нелегко, Коли все навколо лиш вогонь і кров, Просто в нас поріг тривоги задалеко, І ми все несем в собі і знову й знов. І самі неладне помічаєм, Лиш тоді, коли геть виб'ємося з сил. Нам болить також, лиш іншим краєм Це вдаряє в наший небосхил.
2022-02-24 19:57:09
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Сандра Мей дякую)
Відповісти
2022-02-24 20:00:51
1
просто веселка
Прекрасний вірш, як інтроверт все підтверджую)
Відповісти
2022-02-24 20:36:42
1
Есмеральда Еверфрі
@просто веселка значить точно вдалося, дякую😊
Відповісти
2022-02-24 21:09:37
1
Інші вірші поета
Провулок творчості Даремності вир Я люблю Часом
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Marin_a
@_Little_writer_
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840