Замріяний погляд
Есмеральда Еверфрі
Замріяний погляд клинком мимоволі Прохожих прошпилює куртки, шапки, Слова ті шукає між хмарами й долі*, З яких нанизає вогненні рядки. Упевнені кроки, в думках же - безладдя, Лиш кров переносить набатом мотив Пісень, ненаписаних жодним із скальдів, Віршів, що почути зумів ти один. Душа неспокійна - здається, ще трохи, І зможеш піднятись в небес височінь. Та крила трима гравітації спротив І острах можливих в безодню падінь. В кишені вже майже заповнений зошит, На пальцях так звичні сліди від чорнил. Хтось інший сказав би: "Спинюся вже, досить. Однак це не більше, ніж букви і пил." Смішні вони, ті, хто ніколи не марив У ритмі з химерним булатом із слів Зливатись, наносячи фрази-удари По тінях в'язких підсвідомих страхів. Невидимі іншим численні мозóлі І шрами від зірваних з себе личин. Замріяний погляд клинком мимоволі Сягає таємних у душах глибин... * - тут в значенні "внизу"
2021-02-02 06:16:42
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
Напевно тому, що пишу їх для себе, Карбую різцем кожні слово і знак. В них маю спочинок і певну потребу, І свій впорядковую в думах бардак. Вибач, що так пізно відповіла - ледве викроїла час зайти в СБ😅
Відповісти
2021-02-10 12:45:14
Подобається
Інші вірші поета
Ледве теплий чай Втекти Такою ніколи не стану Інтерлюдія 2
Інші поети
Venti//
@ArchontOfFreedom
Maria
@ledy_de_mary
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15019
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4525