Інтерлюдія 2
Есмеральда Еверфрі
Мої думки зі мною грають у пейнтбол Чи ще там щось, відоме тільки їм: Вони римуються, та щойно телефон Візьму у руки - їх схолонув слід. Записником їх теж ніяк не провести, А пам'ять, певно, грає за "чужих" - "Мустанги горді, дикі скакуни, Що вам сказати, щоби гонор стих?!" - Кричу собі й сміюся теж сама - А що робити, як подібна пря Триває вже віками: тисяч тьма Творців боролась, і тепер от я. 10 квітня
2022-10-12 10:11:17
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Але без твого не вийшов би. Мабуть ти своїх коняк не туди направила, і вони до мене приблудилися 🫣
Відповісти
2022-10-12 10:37:39
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея пхпхпх, то твої до тебе ластяться
Відповісти
2022-10-12 10:38:33
1
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Ох, я ж забула їх погодувати! Піду покормлю, щоб копитами по голові не стукали😜
Відповісти
2022-10-12 10:39:52
1
Інші вірші поета
Ціна супротиву Facilius (Легше) Напівсон Ледве теплий чай
Інші поети
Уля
@ulya666
Remezan Mametgurbanow
@remezan_mametgurbanow
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2621
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1539