Інтерлюдія 2

Есмеральда Еверфрі

Мої думки зі мною грають у пейнтбол Чи ще там щось, відоме тільки їм: Вони римуються, та щойно телефон Візьму у руки - їх схолонув слід. Записником їх теж ніяк не провести, А пам'ять, певно, грає за "чужих" - "Мустанги горді, дикі скакуни, Що вам сказати, щоби гонор стих?!" - Кричу собі й сміюся теж сама - А що робити, як подібна пря Триває вже віками: тисяч тьма Творців боролась, і тепер от я. 10 квітня

2022-10-12 10:11:17

16

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

@Есмеральда Еверфрі Але без твого не вийшов би. Мабуть ти своїх коняк не туди направила, і вони до мене приблудилися 🫣

Відповісти

2022-10-12 10:37:39

1

Есмеральда Еверфрі

@Лео Лея пхпхпх, то твої до тебе ластяться

Відповісти

2022-10-12 10:38:33

1

Лео Лея

@Есмеральда Еверфрі Ох, я ж забула їх погодувати! Піду покормлю, щоб копитами по голові не стукали😜

Відповісти

2022-10-12 10:39:52

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5148

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6135