Інтерлюдія 2
Есмеральда Еверфрі
Мої думки зі мною грають у пейнтбол Чи ще там щось, відоме тільки їм: Вони римуються, та щойно телефон Візьму у руки - їх схолонув слід. Записником їх теж ніяк не провести, А пам'ять, певно, грає за "чужих" - "Мустанги горді, дикі скакуни, Що вам сказати, щоби гонор стих?!" - Кричу собі й сміюся теж сама - А що робити, як подібна пря Триває вже віками: тисяч тьма Творців боролась, і тепер от я. 10 квітня
2022-10-12 10:11:17
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Але без твого не вийшов би. Мабуть ти своїх коняк не туди направила, і вони до мене приблудилися 🫣
Відповісти
2022-10-12 10:37:39
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея пхпхпх, то твої до тебе ластяться
Відповісти
2022-10-12 10:38:33
1
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Ох, я ж забула їх погодувати! Піду покормлю, щоб копитами по голові не стукали😜
Відповісти
2022-10-12 10:39:52
1
Інші вірші поета
Ось моя заслуга З усіма буває... Вітер Стримати
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Josephine schultz
@josephine_schultz
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3887
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5010