Істинна весни
Весна запашна, Вродлива, кохана, Розквітла в барвистім вбрані. Ніжнішої діви нема на Землі. Закоханий погляд пронизує ґрунт, Важкий і холодний, Пригнічений сноведінням зими. Брехня! Насамперед- весняна стужа, Бранка зими, що тиждень за тижнем Падає в ноги могутній сестрі. І знов постає, Схолоджена вітром, Пронизана тугою й слізьми. Навколо пустиня, Сумні переспіви птахів. Навколо могили, Гробниці для сну, Весняні пісні-воскресіння Сонливих дерев, всього, що живе, Ще дихає тихо над нею. Народження приспаних В могилах квітів. А потім вже гарна, велична, Кохана, бажана для всіх, Освітлена сонцем весна.
2021-04-01 06:40:00
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Такий ніжний - ніжний вірш, як юна дівоча душа
Відповісти
2023-09-03 20:07:14
1
Міріам Міест
@Н Ф дякую ♥️ Це приємно, що вірш надає таку легку, свіжу атмосферу
Відповісти
2023-09-06 07:18:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1317