Істинна весни
Весна запашна, Вродлива, кохана, Розквітла в барвистім вбрані. Ніжнішої діви нема на Землі. Закоханий погляд пронизує ґрунт, Важкий і холодний, Пригнічений сноведінням зими. Брехня! Насамперед- весняна стужа, Бранка зими, що тиждень за тижнем Падає в ноги могутній сестрі. І знов постає, Схолоджена вітром, Пронизана тугою й слізьми. Навколо пустиня, Сумні переспіви птахів. Навколо могили, Гробниці для сну, Весняні пісні-воскресіння Сонливих дерев, всього, що живе, Ще дихає тихо над нею. Народження приспаних В могилах квітів. А потім вже гарна, велична, Кохана, бажана для всіх, Освітлена сонцем весна.
2021-04-01 06:40:00
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Такий ніжний - ніжний вірш, як юна дівоча душа
Відповісти
2023-09-03 20:07:14
1
Міріам Міест
@Н Ф дякую ♥️ Це приємно, що вірш надає таку легку, свіжу атмосферу
Відповісти
2023-09-06 07:18:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412