Я лише тінь
Міріам Міест
Я лише тінь в моєму серці, Неначе розжареним залізом прикута до того містечка, де все найпотаємніше ховається від полум'я святого. Я там печу, я там жеврію, я там плекаю всі надії. Коли у всіх відкриті брами, і ролі всі відкриті в п'єсі, Я лиш одну сторінку у руках тримаю, Ту, що у тіні мого серця. Я вже не бачу поза ролі Свого обличчя й гриму навіть, Я той листок прикути хочу клеймом при свічці храму світла, Де тінь - то правда, світло- брами. Та тінь- то те, чого пізнав лише мій Бог, Ті брами- шлях непрохідний до неї.
2023-05-29 22:36:28
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
✨🥰 моє серце автора зворушене
Відповісти
2023-08-02 12:37:02
Подобається
Н Ф
Думаю, що у кожного в душі є такий потаємний куточок, де квітне сад мрій. Туди не хочеться впускати нікого зайвого.
Відповісти
2023-09-03 19:59:06
1
Міріам Міест
@Н Ф цей куточок часто дуже вразливий, туди рвуться, це оберігається. Інколи це стає місцем відпочинку, а інколи місцем зародження почуттів. Дякую за Ваш коментар ♥️
Відповісти
2023-09-06 07:23:55
1
Інші вірші поета
На серветці у темному світлі кафе З патріотичних Контраст буття Мовчи
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1245
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777