Я лише тінь
Міріам Міест
Я лише тінь в моєму серці, Неначе розжареним залізом прикута до того містечка, де все найпотаємніше ховається від полум'я святого. Я там печу, я там жеврію, я там плекаю всі надії. Коли у всіх відкриті брами, і ролі всі відкриті в п'єсі, Я лиш одну сторінку у руках тримаю, Ту, що у тіні мого серця. Я вже не бачу поза ролі Свого обличчя й гриму навіть, Я той листок прикути хочу клеймом при свічці храму світла, Де тінь - то правда, світло- брами. Та тінь- то те, чого пізнав лише мій Бог, Ті брами- шлях непрохідний до неї.
2023-05-29 22:36:28
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
✨🥰 моє серце автора зворушене
Відповісти
2023-08-02 12:37:02
Подобається
Н Ф
Думаю, що у кожного в душі є такий потаємний куточок, де квітне сад мрій. Туди не хочеться впускати нікого зайвого.
Відповісти
2023-09-03 19:59:06
1
Міріам Міест
@Н Ф цей куточок часто дуже вразливий, туди рвуться, це оберігається. Інколи це стає місцем відпочинку, а інколи місцем зародження почуттів. Дякую за Ваш коментар ♥️
Відповісти
2023-09-06 07:23:55
1
Інші вірші поета
Істинна весни Романтизуй-ідеалізуй. Покоління Власність моя
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5785
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5683