Я лише тінь
Я лише тінь в моєму серці, Неначе розжареним залізом прикута до того містечка, де все найпотаємніше ховається від полум'я святого. Я там печу, я там жеврію, я там плекаю всі надії. Коли у всіх відкриті брами, і ролі всі відкриті в п'єсі, Я лиш одну сторінку у руках тримаю, Ту, що у тіні мого серця. Я вже не бачу поза ролі Свого обличчя й гриму навіть, Я той листок прикути хочу клеймом при свічці храму світла, Де тінь - то правда, світло- брами. Та тінь- то те, чого пізнав лише мій Бог, Ті брами- шлях непрохідний до неї.
2023-05-29 22:36:28
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
✨🥰 моє серце автора зворушене
Відповісти
2023-08-02 12:37:02
Подобається
Н Ф
Думаю, що у кожного в душі є такий потаємний куточок, де квітне сад мрій. Туди не хочеться впускати нікого зайвого.
Відповісти
2023-09-03 19:59:06
1
Міріам Міест
@Н Ф цей куточок часто дуже вразливий, туди рвуться, це оберігається. Інколи це стає місцем відпочинку, а інколи місцем зародження почуттів. Дякую за Ваш коментар ♥️
Відповісти
2023-09-06 07:23:55
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4598
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2659