Я лише тінь
Міріам Міест
Я лише тінь в моєму серці, Неначе розжареним залізом прикута до того містечка, де все найпотаємніше ховається від полум'я святого. Я там печу, я там жеврію, я там плекаю всі надії. Коли у всіх відкриті брами, і ролі всі відкриті в п'єсі, Я лиш одну сторінку у руках тримаю, Ту, що у тіні мого серця. Я вже не бачу поза ролі Свого обличчя й гриму навіть, Я той листок прикути хочу клеймом при свічці храму світла, Де тінь - то правда, світло- брами. Та тінь- то те, чого пізнав лише мій Бог, Ті брами- шлях непрохідний до неї.
2023-05-29 22:36:28
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Міріам Міест
✨🥰 моє серце автора зворушене
Відповісти
2023-08-02 12:37:02
Подобається
Н Ф
Думаю, що у кожного в душі є такий потаємний куточок, де квітне сад мрій. Туди не хочеться впускати нікого зайвого.
Відповісти
2023-09-03 19:59:06
1
Міріам Міест
@Н Ф цей куточок часто дуже вразливий, туди рвуться, це оберігається. Інколи це стає місцем відпочинку, а інколи місцем зародження почуттів. Дякую за Ваш коментар ♥️
Відповісти
2023-09-06 07:23:55
1
Інші вірші поета
Не забувай ніколи мати Власність моя Мова Мовчи
Інші поети
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9346
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5243