ПРИТУЛОК ВІРИ
ПРИСТРАСТЬ
МРІЇ
ПОШЕПКИ
БІЛІ ДНІ
ДІМ
ПОГЛЯДИ
ВІТЕР ЗМІН
ДОЩ
З ВІКОМ
НА КРАЮ ПЛАНЕТИ
ДІМ



Відчути на смак, доторкнутись любові,
Себе в тобі віднайти.
Немає фатуму, й немає долі,
Де двоє ми я і ти.


Сердець звучання в унісон,
І голос твій п'янке вино,
Скажи, учив тебе так хто,
Тягнути на емоцій дно?


В безодню моїх знемагань,
Дивитись не варто, не треба.
Твій погляд — зірок полотно,
Твій дотик — це моя потреба.


З твої вуст зривається подих,
Він теплий, такий невагомий,
Встигаю відчути твій подив,
Ласкаві обійми — ми вдома.


В співавторстві з : @fffn



© МОРГАН РЕЙ,
книга «WHEN WE WERE YOUNG».
Коментарі